КИРИЛІВСЬКА ЦЕРКВА

Share Button

КИРИЛІВСЬКА ЦЕРКВА

Доброго дня, шановне панство! Нарешті, весна вступила у свої права, з’явилася зелена травичка та розпускаються перші квіточки, а сонечко все більше нас радує та підвищує настрій. У цю пору року, як ніколи, хочеться десь погуляти, щось побачити, походити, помилуватися краєвидами, а потім відпочити та випити чашку гарячого запашного чаю або філіжанку кави!

Тож сьогодні я вас запрошую до однієї з найкращих не тільки в Україні, але й за її межами, Кирилівської церкви, яку неодмінно треба побачити всім, хто закоханий у наш незрівнянний Київ.

Білосніжне диво Києва

На запитання: «Чому саме Кирилівська церква варта того, щоб її подивитись?» у мене є дві вагомі відповіді.

По-перше, це одна з двох найстаріших та автентичних церков нашого дивовижного міста. Більш відомий серед шедеврів давнини звичайно ж Софіївський собор у центрі столиці, але Кирилівська церква не менш цікава, хоча й знаходиться трохи віддалік від Святої Софії, на Дорогожичах. (15 хвилин від Майдану на 18 або 6 тролейбусах, з вікон яких ви будете милуватися нею, рухаючись Подільським узвозом).

По-друге, саме тут, у цій церкві, ви маєте можливість побачити, тільки уявіть собі, 800 (!!!) квадратних метрів древніх фресок, які датуються 12 століттям.

Фрески Кирилівської церкви

Цю церкву назвали на честь святих Кирила Олександрійського та Афанасія, але й до сьогодення вчені шукають джерела, які б дали пояснення цього факту. Церква, яка існує майже 10 століть, все ще приховує свої таємниці та секрети.

Навіть історія її забудови варта нашої уваги. У 1139 році один із найвідоміших та найвпливовіших князів Київської Русі Всеволод, тоді ще князь Чернігівський, силою захопив місто, скориставшись слабкістю тодішнього правителя Києва князя В’ячеслава.

Як великий стратег Всеволод розумів, що й інші князі також зможуть піти проти нього, а найпривабливішим місцем для нападу якраз і були Дорожичі, околиця древнього Києва, де перетинались торговельні шляхи.

Тож для протидії ймовірній небезпеці потрібна була якась споруда саме у цьому напрямку. Всеволод віддав наказ розпочати будівництво незвичайної церкви, яка б виконувала також функцію фортеці. Ну хто ж піде проти святого храму? Ось чому стіни будівлі дуже міцні, а церква має два поверхи з віконцями, схожими на бійниці.

Кирилівська церква стала ще й усипальницею чернігівських князів Ольговичів. У 1179 році тут була похована дружина князя Всеволода Марія Мстиславівна, а у 1194 році князь київський Святослав Всеволодович – герой «Слова про похід Ігорів».

На щастя, розписи та фрески церви дійшли до нас у досить гарному стані. Деякі з них вважаються унікальними, наприклад перша у християнському світі фреска «Страшний суд» з’явилася у Кирилівській церкві у 12 столітті, і ви можете її побачити й сьогодні при вході, звісно ж відреставровану.

Серйозні реставраційні заходи тут почалися тільки у 19 столітті, коли відомого київського археолога, історика мистецтв, професора Адріяна Прахова призначили керівником робіт по відновленню церкви. Для цього він запросив відомих художників того часу, таких як Іван Селезньов, Харитон Платонов, Микола Пимоненко, Іван Їжакевич, студентів школи малювання Миколи Мурашка (наймолодшому було всього 11 років) та Академії мистецтв. Молодий Михайло Врубель, який пізніше стане видатним художником 20 століття, також був серед них.

Адріян Прахов ретельно слідкував за його роботою, дозволивши спочатку намалювати не дуже визначні фрески, наприклад, архангела та інші.

Одна з перших фресок М. Врубеля

З часом, впевнившись в його майстерності, працездатності та талановитості (Михайло міг розрізнити тільки 20 відтінків білого кольору!), Прахов доручив йому роботу над основними фресками храму.

Серед шедеврів Врубеля – надзвичайно велична фреска на другому поверсі «Зішестя Святого Духа на апостолів». Тут раджу провести якийсь час, щоб роздивитися всі ретельно виконані персонажі, яких Врубель малював із художників того часу. Там і Прахов, і сам Врубель з правого боку стоїть із закритими очима, неначе передрікаючи свою майбутню сліпоту…

Погляд незвичайного Космосу

Незвичайний Космос стежить за кожним, хто на нього дивиться, неначе попереджуючи: «Віруйте та робіть добрі справи!»

Михайло Врубель малював ці образи як сучасний художник, який досконало вивчив досягнення малярів Західної Європи, але знався також на особливостях візантійського стилю живопису.

Вівтар Кирилівської церкви

Вівтар із зображенням 4 основних ікон, які виконані на важких цинкових пластинах – Ісуса Христа, святих Кирила та Афанасія, також створений Врубелем. Але його фреска «Богоматір із немовлям» стоїть окремо у цій послідовності, бо вважається шедевром, який часто порівнюють із всесвітньо відомою «Сікстинською мадонною» великого Рафаеля.

(Між іншим, Врубель деякий час вивчав живопис в Італії та був прихильником італійських майстрів.)

Прообразом Богоматері була Емілія Прахова, дружина професора, тендітна та гарна молода жінка, в яку художник був закоханий. На іконі Марія міцно тримає свого сина, усвідомлюючи його майбутню трагічну долю. І тільки її бездонні великі очі передають той віковий смуток та біль неминучого…

«Богоматір з немовлям» Михайла Врубеля

Нам, киянам, дуже пощастило, бо саме тут можна побачити найбільшу кількість визначних робіт цього геніального майстра, які знаходяться у досить непоганому стані.

Походіть, подивіться, підніміться 22 сходинками 12 століття на другий поверх, помилуйтеся надзвичайною панорамою цього сакрального місця. Впевнена, що воно нікого не залишить байдужим, бо переживши віки, буде ще стояти довго на цій же самій землі, нагадуючи всім, що таке мистецтво вічне, божественне та невмируще.

Князь Володимир навічно залишився у Кирилівській церкві….

Вийшовши з храму, посидьте на лавці під старими деревами, послухайте їх неспішний шелест та шепіт, й можливо саме вам вони розкажуть якісь невідомі легенди та таємниці про давню історію цього надзвичайного та виняткового місця…

4 ответов

  1. Дякую, пані Тетяна,за неймовірно гарну розповідь, знання історії, та дбайливе ставлення до нашої спадщини. Ви надихаєте на теб щоб відвідати це святе місце. З цікавістю чекаю майбутніх публікацій!
  2. Дійсно, кирилівська церква - гарна та неповторна... Танічка, як чудово ти описала незрівнянність та велич нашої святині, низький уклін тобі за це.
  3. Коли відвідуєш такі сакральні місця, виникає відчуття, що ти торкаєшся чогось сокровенного. Коли читаєш статті про ці місця, в яких подаються історичні факти, деталізуються окремі частини, звертається увага на якісь речі, які ти можливо і не помічав раніше, виникає бажання знову відвідати це місце і подивитись, відчути. А така романтично-загадкова кінцівка посту спонукає долучитись та доторкнутись до вічного...
    • Шановні пані, дуже вдячна за такі чудові коментарі. У нашому дивовижному місті ще так багато несподіваного та таємничого. Будемо розкривати всі його секрети разом. Якщо у вас є щось цікаве та оригінальне, долучайтеся до блогу, якще ви маєте якісь пропозиції та рекомендації, welcome! ми раді їх почути.

Оставить комментарий

error: Content is protected !!